Близько 5-12% населення Північної Європи померли від голоду або пов'язаних з ним захворювань. Голод призвів до класової війни та політичних чвар, які дестабілізували цілі регіони.

Період ознаменувався надзвичайний рівень злочинності, хвороб, масової смерті та навіть канібалізму та дітовбивства. Криза мала наслідки для Церкви, держави, європейського суспільства і для майбутніх лих у XIV столітті.

Підраховано, що голод спричинив бл 1 мільйон смертей між 1845 і 1851 роками від голоду чи хвороб, пов'язаних з голодом. Ще 1 мільйон ірландців емігрував. Це означало, що в ті страшні роки Ірландія втратила чверть свого населення.

Кількість загиблих, еміграція до Америки та демографічні наслідки Як прямий наслідок голоду, населення Ірландії, яке становило майже 8,4 мільйона в 1844 році, скоротилося до 6,6 мільйона до 1851 року. Особливо різко скоротилася кількість сільськогосподарських робітників і дрібних землевласників у західних і південно-західних графствах.

Безпосередньою причиною голоду було зараження посівів картоплі фітофторозом (Phytophthora infestans) по всій Європі протягом 1840-х років. Інфекція фітофторозу спричинила 100 000 смертей за межами Ірландії та значною мірою вплинула на заворушення, які завершилися європейськими революціями 1848 року.

Голод — це широко поширений стан, коли багато людей у ​​країні чи регіоні не мають доступу до належних запасів їжі. Наслідком є ​​голод недоїдання, голодування, хвороби та високий рівень смертності.