Моніторинг гемодинаміки полягає в оцінці стану кровообігу пацієнта. Він включає в себе вимірювання частоти серцевих скорочень, внутрішньоартеріального тиску, тиску заклинювання легеневої артерії та легеневих капілярів, центрального венозного тиску, серцевого викиду та об’єму крові.

Гемодинаміка в кінцевому підсумку починається з серця, яке постачає рушійну силу для всього кровотоку в тілі. Серцевий викид проштовхує кров по артеріях і венах як функція скорочення шлуночків. Рух шлуночків виникає внаслідок концентричного скорочення серцевих міоцитів.

Енергія в крові існує в трьох взаємозамінних формах: тиск, що виникає внаслідок серцевого викиду та опору судин, гідростатичний тиск від сил гравітації та кінетична енергія кровотоку.

Величина опору, яку має подолати серце, щоб відкрити аортальний клапан і виштовхнути об’єм крові в системний кровообіг Нормальним діапазоном є 800-1200 дин-сек/см-5.

До первинних показників гемодинаміки відносяться частота серцевих скорочень (ЧСС) і артеріальний тиск (АТ), тоді як розширені параметри гемодинаміки включають ударний об’єм (УО), серцевий викид (СО) і загальний периферичний опір (ОПО) [14].

Моніторинг гемодинаміки полягає в оцінці стану кровообігу пацієнта. Він включає в себе вимірювання частоти серцевих скорочень, внутрішньоартеріального тиску, тиску заклинювання легеневої артерії та легеневих капілярів, центрального венозного тиску, серцевого викиду та об’єму крові.