Давальний відмінок є вживається для позначення непрямого додатка речення. Відповідає на питання: Для чи для кого? Так само, як у називному та знахідному відмінках, артиклі й особові займенники змінюються в давальному.

Akkusativ є прямим об’єктом і використовується для речі, а в Akkusativ є рух. Датив є непрямим додатком і використовується для людей, і в дативі немає руху.

У давальних дієсловах, непрямий додаток виконує роль, яку зазвичай виконує прямий додаток. Наприклад, «Я люблю тебе» німецькою мовою означає «Ich liebe dich». Dich — прямий додаток. Однак із давальним дієсловом helfen «я допомагаю тобі» німецькою мовою означає «Ich helfe dir». «Dir» є непрямим об’єктом, який функціонує як прямий об’єкт.

Загалом вживається давальний (нім. Dativ). для позначення непрямого додатка німецького речення. Наприклад: Ich schickte dem Mann(e) das Buch. (буквально: я надіслав «людині» книгу.)

Знахідний відмінок — для прямих додатків. Прямий об’єкт — це особа або річ, яка отримує дію. Тож у «дівчинці ногами м’яч» «м’яч» є прямим додатком. Давальний відмінок для непрямих відмінків. Непрямий об’єкт — це особа або предмет, які «отримують» прямий об’єкт.

Правила давального відмінка, коли є два додатки (прямий і непрямий): давальний іменник стоїть перед знахідним; знахідний займенник стоїть перед давальним; а займенник завжди є іменником: Ich gebe dem Mann ein Buch. (Даю чоловікові книжку.) Ich gebe es dem Mann.