Вартість поглинання наголошує на відшкодуванні накладних витрат, тоді як калькуляція граничних витрат наголошує на розрахунку внеску кожної одиниці. Основна увага приділяється вартості кожної одиниці в калькуляції витрат на поглинання. Однак витрати на виробництво наступної одиниці мають пріоритет у граничній калькуляції. 31 травня 2024 р.

Витрати на поглинання, які іноді називають «повними витратами», є метод управлінського обліку для охоплення всіх витрат, пов’язаних із виробництвом конкретного продукту. При використанні цього методу враховуються всі прямі та непрямі витрати, такі як прямі витрати на матеріали, пряму оплату праці, оренду та страхування.

Маржинальна калькуляція базується на змінних витратах виробництва і не включає жодних постійних витрат. Вартість поглинання включає як змінні, або прямі витрати, так і постійні витрати, або непрямі витрати, виробництва.

Граничні витрати включають всі витрати, які змінюються залежно від рівня виробництва. Наприклад, якщо компанії потрібно побудувати абсолютно новий завод, щоб виробляти більше товарів, витрати на будівництво заводу є граничними витратами. Величина граничних витрат змінюється залежно від обсягу виробленого товару.

У калькуляції за граничними витратами повна сума постійних виробничих накладних витрат списується в тому періоді, коли це відбувається. При поглинанні частина постійних виробничих накладних витрат переноситься між обліковими періодами як частина інвентаризаційної оцінки.

Повсякденним прикладом цього є а паперовий рушник, що вбирає воду – уявіть, що вода рівномірно просочує паперовий рушник, вбираючи його. Коефіцієнт поглинання залежить від таких факторів, як рівні концентрації речовини, що поглинається, площа відкритої поверхні та тиск.