Критичною температурою речовини є температура, при якій і вище якої пари речовини не можуть розріджуватися, незалежно від того, який тиск застосовано. Кожна речовина має критичну температуру.

Критичною температурою для чистої речовини є температура, вище якої газ не може стати рідким, незалежно від прикладеного тиску. Критичні значення тиску та температури для чистих вуглеводневих компонентів відомі та можуть бути отримані з багатьох джерел.

Критичну температуру речовини можна визначити як найвища температура, при якій речовина може перебувати в рідині. При температурах, вищих за критичну, відповідна речовина (в її пароподібному/газоподібному стані) більше не може бути зрідженою, незалежно від величини тиску, що до неї прикладається.

Діапазон значень критичних параметрів широкий: критичні температури поширюються від від 393 до 782 К, критичний тиск коливається від 21 до 66 бар, а критичні об’єми взяті в дужки 139 і 624 мл/моль.

Критична температура для звичайних речовин Критична температура вуглекислий газ становить 304,19 К. Критична температура азоту 126,2 К. Критична температура води 647,09 К. Критична температура гелію 5,19 К.

4ºC – це точка, за якої вода має найвищу щільність. Вище цієї температури вода розширюється, оскільки молекули стають більш енергійними – як і будь-яка інша рідина. При температурі нижче 4º вода знову починає розширюватися (стає менш щільною), оскільки молекули стають менш енергетичними та починають вирівнюватись у кристалічну форму – лід.