Бог благословляє людей— ключова тема в цій книзі — і дає їм сад, з якого вони можуть почати своє завдання будувати світ. Важливо зазначити, що ці люди мають вибір щодо того, як вони збираються будувати цей світ, чітко представлений у дереві пізнання добра і зла.

Буття вчить цього кожен на землі створений за образом Божим (Бут. 1:26–27; 9:6). Це означає, що ми певним чином створені як Бог — наприклад, у нашій здатності любити, говорити, творити та міркувати, а також у нашій здатності будувати стосунки з нашими ближніми.

Спільність між Богом і людьми, яких він створює є частиною початкового Божого наміру. Через книгу Буття, від Адама і Єви до Йосипа та його братів, проходить тема благодаті, Божого милосердя, незважаючи на людський гріх.

Бог зробив людство розпорядниками всього створіння. Ми зобов’язані піклуватися про це дивовижне творіння; керувати ресурсами, захищати життя та передати наступним поколінням придатну для життя планету. Не лише в книзі Буття, але й у всьому Старому Завіті ми бачимо, як Бог дає конкретні вказівки щодо того, як керувати творінням.

Головне послання Книги Буття таке створення Всесвіту та ізраїльського народу. У всьому тексті теми створення та угоди демонструють зв’язок між ізраїльтянами та Богом/Яхве, а також той факт, що люди неправедні та оманливі.