Реактив Шульце (також відомий як йод-цинк-хлоридний розчин) найчастіше використовується для виявлення целюлози; його присутність виявляється синьою або коричнево-фіолетовою плямою або барвником, залежно від концентрації целюлози або структури волокна.

Амілоза має спіральну структуру і може утримувати молекули I2, тоді як целюлоза, будучи лінійною, не може утримувати I2. Отже, йодний тест не можна використовувати для виявлення целюлози в розчині.

Крохмаль дає йодна проба але целюлоза ні.

Йодна проба проводиться для розрізнення амілози та целюлози. Дослідження проводять шляхом додавання розчину йоду до розчинів полісахаридів. Помітивши зміну кольору розчинів, ми можемо визначити різницю в полісахаридах.

Існує кілька методів аналізу вмісту целюлози. Один із методів заснований на нерозчинність целюлози у воді та її стійкість до дії розбавлених кислот і лугів. Зразок розкладають сумішшю азотної та оцтової кислот і кип'ятять в апараті, що містить конденсатор.